Лікування міжхребцевої грижі без операції у Львові: що показує доказова медицина

Лікар оглядає пацієнтку зі скаргами на біль у попереку - діагностика грижі міжхребцевого диска

Діагноз “міжхребцева грижа” у більшості випадків не є прямим показом до операції. За даними Североамериканського товариства хребта (NASS), у більшості пацієнтів симптоми зменшуються або зникають протягом 6-12 місяців консервативної терапії – без хірургічного втручання. [1] Розглянемо, які методи лікування мають доказову базу, коли вони показані, а коли потрібна хірургія – з опорою на клінічну практику Медичного центру доктора Чередника у Львові.

Що таке міжхребцева грижа

Міжхребцевий диск – це хрящова “подушка” між тілами хребців. Складається з пружного фіброзного кільця та гелеподібного пульпозного ядра всередині. З віком, при перевантаженні або травмі диск втрачає еластичність, кільце тріщить, і ядро випинається назовні. Цей процес називається формуванням грижі.

Стадії формування:

  • Протрузія – випинання диска без розриву фіброзного кільця.
  • Екструзія – розрив кільця, ядро вийшло за межі диска, але зв’язано з ним.
  • Секвестрація – фрагмент ядра відірвався і вільно розташований у спинномозковому каналі.

До 75% людей після 35 років мають безсимптомні протрузії або невеликі грижі на МРТ. Симптоми з’являються, коли грижа починає тиснути на нервовий корінець або спинний мозок. [2]

Симптоми і червоні прапори

Типові прояви грижі попереку:

  • Біль у попереку, який віддає в сідницю, стегно або гомілку (ішіас).
  • Оніміння, поколювання чи відчуття мурашок у нозі.
  • Слабкість стопи або згиначів пальців ноги.
  • Біль посилюється при кашлі, чханні, тривалому сидінні.

Грижа шийного відділу частіше дає біль у потилиці, плечі, руці з онімінням пальців. Детальніше про лікування болю в спині та радикуліту.

Червоні прапори – стани, які потребують негайного звернення до лікаря або хірургії:

  • Втрата контролю над сечовипусканням або дефекацією (синдром “кінського хвоста”).
  • Прогресуюча слабкість ноги (наростає за дні-тижні).
  • Оніміння у промежині та внутрішній поверхні стегон.
  • Виражені рухові порушення (стопа “звисає”, не тримає вагу).

Діагностика: МРТ і клінічний огляд

Магнітно-резонансна томографія – стандарт діагностики. МРТ показує локалізацію грижі, її розмір, ступінь стиснення нервових структур. Рентген і КТ використовують як додаткові методи. Клінічний огляд лікаря визначає, чи саме грижа є причиною симптомів – на МРТ може бути велика грижа, яка не дає симптомів, і навпаки – невелика грижа може спричиняти сильний біль. [3]

Консервативне лікування: що показує доказова медицина

Природний перебіг: час як основний фактор

Кокранівський аналіз і дані SPORT (Spine Patient Outcomes Research Trial) показують: у 60-90% пацієнтів симптоми грижі суттєво зменшуються протягом 6-12 місяців без операції. Розміри грижі на повторних МРТ часто скорочуються або вона зникає взагалі – організм поступово резорбує секвестрований фрагмент ядра. [4] Завдання терапії – зменшити біль і запалення, поки відбувається природне відновлення.

Мануальна терапія та остеопатія

Систематичний огляд Cochrane 2019 року (Rubinstein і співавт., 47 досліджень, 9 211 учасників) підтвердив помірний ефект мануальних технік при гострому і хронічному болю в попереку, порівнянний з рекомендованими стандартами лікування. [5] Остеопатичні техніки додатково працюють зі зв’язками, фасціями та глибокими м’язами навколо ураженого сегмента, що зменшує спазм і покращує мобільність хребта.

У клініці доктора Чередника мануальну терапію та остеопатію поєднують у межах одного сеансу – такий підхід ефективніший, ніж застосування методів окремо.

Голкотерапія (рефлексотерапія)

Метааналіз Vickers і колег (2018, J Pain) на основі 39 рандомізованих досліджень підтвердив, що акупунктура достовірно зменшує хронічний біль у попереку і шиї. Ефект зберігається щонайменше 12 місяців після завершення курсу. [6] Голкотерапія знімає м’язовий спазм навколо ураженого сегмента і модулює больову передачу через нервову систему. Деталі про голковколювання у Львові.

Кінезіотейпування і ЛФК

Тейпування підтримує м’язи спини, знижує навантаження на уражений сегмент. ЛФК зміцнює глибокі стабілізатори хребта (поперечний м’яз живота, мультифідус) і відновлює рухові патерни. У клінічній практиці поєднання тейпів зі спеціальними вправами знижує ризик рецидивів. Кінезіотейпування у клініці.

Як проходить лікування у Медичному центрі доктора Чередника

Алгоритм роботи з пацієнтом, у якого діагностовано грижу:

  1. Перший прийом – збір анамнезу, неврологічний огляд, аналіз МРТ. Лікар оцінює, чи симптоми пов’язані з грижею, чи з іншою причиною (фасеточний синдром, м’язовий спазм, дисфункція крижово-клубового зчленування).
  2. Індивідуальний протокол – комбінація методів залежно від стадії грижі, віку пацієнта, супутніх захворювань. Зазвичай 8-12 сеансів з частотою 2-3 рази на тиждень.
  3. Проміжна оцінка – після 4-5 сеансів аналізується динаміка. Якщо немає полегшення – перегляд тактики або скерування на додаткове обстеження.
  4. Підтримуюча терапія – 1-2 сеанси на 1-3 місяці після основного курсу для профілактики рецидивів.

Коли потрібна операція

Хірургічне лікування показане у трьох випадках:

  • Синдром “кінського хвоста” – невідкладний стан, операція впродовж 24-48 годин.
  • Прогресуючий неврологічний дефіцит – наростання слабкості або порушень чутливості за дні-тижні.
  • Стійкий виражений біль, який не зменшується після 6-12 тижнів адекватного консервативного лікування і суттєво обмежує життєдіяльність.

За даними довгострокових досліджень SPORT, через 4 роки результати у пацієнтів після операції та після консервативного лікування зрівнюються. Хірургія дає швидше зменшення болю, але не покращує довгострокового прогнозу. [7]

Поширені запитання

Чи можна повністю вилікувати грижу без операції?

У 60-90% випадків – так. Це підтверджують великі рандомізовані дослідження SPORT і метааналізи Cochrane. Грижа з часом резорбується або значно зменшується, симптоми минають. Питання – підібрати правильні методи і дати організму час.

Скільки часу триває лікування?

Перші відчутні зміни – після 3-5 сеансів. Основний курс 8-12 сеансів спрямований на стійке зменшення болю. Повне відновлення мобільності і повернення до фізичних навантажень – 2-6 місяців залежно від розміру грижі та віку пацієнта.

Чи буває рецидив?

Рецидив грижі на тому самому рівні трапляється приблизно у 5-15% випадків. Ризик зменшується при регулярних вправах для зміцнення м’язів-стабілізаторів, контролі ваги, корекції постави і робочого місця.

Чи можна займатися спортом з грижею?

Після завершення гострої фази – так. Підходять плавання, ходьба, велотренажер, спеціальна ЛФК. Не рекомендують у першій фазі ударні навантаження (біг, стрибки), важку штангу, вправи з осьовим навантаженням на хребет. Конкретні рекомендації лікар надає після огляду.

Якщо мені вже призначили операцію, чи варто шукати другу думку?

Так, якщо немає червоних прапорів (синдром кінського хвоста, прогресуюча слабкість). Друга думка від лікаря, який практикує консервативні методи, дає змогу оцінити, чи всі нехірургічні опції вичерпано.

Чи допомагає голкотерапія саме при грижі?

Доказова база голкотерапії для хронічного болю в попереку (включно з болем, спричиненим грижею) підтверджена якісними метааналізами. Метааналізи показують зменшення болю та покращення функціональності, ефект зберігається до року. Голкотерапія працює як частина комплексного підходу разом з мануальною терапією та ЛФК.

Запис на консультацію

Перший крок при діагнозі “міжхребцева грижа” – діагностична консультація. На прийомі лікар Чередник оцінює знімки МРТ, проводить неврологічний огляд і визначає, чи підходить консервативне лікування для вашого випадку, або потрібне додаткове обстеження.

Деталі послуги: міжхребцева грижа – лікування. Запис через сторінку контакти або за телефоном +38 (066) 380-70-60.

Джерела

  1. Kreiner DS et al. An evidence-based clinical guideline for the diagnosis and treatment of lumbar disc herniation with radiculopathy. Spine J. 2014. NASS guidelines.
  2. Brinjikji W et al. Systematic literature review of imaging features of spinal degeneration in asymptomatic populations. AJNR Am J Neuroradiol. 2015.
  3. Boden SD et al. Abnormal magnetic-resonance scans of the lumbar spine in asymptomatic subjects. J Bone Joint Surg Am. 1990.
  4. Weinstein JN et al. Surgical vs nonoperative treatment for lumbar disk herniation: SPORT randomized trial. JAMA. 2006.
  5. Rubinstein SM et al. Benefits and harms of spinal manipulative therapy for chronic low back pain. BMJ. 2019.
  6. Vickers AJ et al. Acupuncture for Chronic Pain: Update of Meta-Analysis. J Pain. 2018.
  7. Lurie JD et al. Surgical versus nonoperative treatment for lumbar disc herniation: eight-year SPORT results. Spine. 2014.